|
> Мильна булька невеличка,
 соломинка й черевикйшли по лузі.
Бачать - річка.
як добратись на той бік?
Каже булька:
- Черевичку!
Попливи по річці вплав
і, як човник, через річку
нас любенько переправ!
- Ні, не хочу!
По воді я
зовсім плавати не звик.
Тут на тебе вся надія! -
відмовляє черевик.
Булька каже:
- Я, признатись,
Вмію плавати сама,
та, щоб вас обох підняти,
в мене силоньки нема!
Соломиночко-сестричко,
чималенька ти на зріст.
Простягнись на той бік річки,
ми й перейдем через міст.
І охоче в ту ж хвилинку,
дуже довга та тонка,
простяглася соломинка
аж до того бережка.
- Переходьте поодинці!
Черевичку, не барись! -
Він пішов по соломинці,
а вона відразу - трісь!
Черевик - шубовсть у воду,
навіть хвиля розійшлась!
А, уздрівши цю пригоду,
булька реготом зайшлась.
Реготалась, реготалась,
поки й лопнула вона!
І нікого не зосталось,-
тільки казочка смішна.
| 
