Сказала б казки — не вмію, сказала б приказки — не смію, сказала б небилиці — так багато плутаниці. Ну, казки хоч не вмію, а треба сказать. Був собі дід та баба. От і в діда дочка, і в баби дочка. От баба пускає їх на досвітки прясти. Дідова ж дочка пряде, а бабина все нічого не робить, а як прийдуть додому, то ще й обмовить ту. |