|
|
 |
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
 | |  |
|
Всего материалов в каталоге: 400
Показано материалов: 71-80 |
Страницы: « 1 2 ... 6 7 8 9 10 ... 39 40 » |
Весною біля школи
Усім знайшлося діло:
Гуртом ямки копали
І деревця садили. |
Щось із Юрою не те:
Щось наш Юра не росте...
Він такий у нас тоненький,
Хворобливий і худенький, |
 Колись був у Києві князь, і була в нього
дочка, така розумна та гарна, що й сказати не можна. І був тоді коло
Києва змій, і щороку кияни йому данину давали: або парубка молодого, або
дівчину. |
|
Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно, ти одна у нас! |
|
Україна — край мій рідний
Від Кавказу по Карпати,
І веселий, і свобідний,
І великий, і багатий. |
|
Жил на хуторе пан по фамилии Борзик. На кургане, над
тихим Бейсугом, стоял его большой дом, крытый белым железом. До самой
реки опускался панский сад. Каждое лето был этот сад сначала
темно-красным от вишен, потом золотым от жерделей, а к осени желтым от
яблок. Далеко за Бейсуг протянулись земли пана Борзика. Каждый год
наливалась на этих землях пшеница, росли табуны коней и стада овец. И
так сумел устроить хитрый пан, что вся земля постепенно перешла к нему –
остались у казаков только дворы, огороды и выгон возле дорога, рядом с
панским садом. |
|
Между нашей станицей и хутором Советским, в глубокой
балке звенит и переливается холодный светлый родник Девичьи слезы.
Выбегает родник из-под небольшого курганчика и весело несет свои чистые
воды к родной и далекой Лабе. Во всей округе не найти места лучшего, чем
эта балка. Над звонким ручейком клонят свои ветви могучие дубы,
серебристые ивы и стройные тополя. Даже в самую жгучую засуху по берегам
родника зеленеет свежая густая трава, качаются фиолетовые колокольчики
да голубые незабудки. |
|
Дійові особи: Печериця, Опеньок, Боровик, Сироїжка, Лисичка, 1 Мухомор, 2
Мухомор. |
Був собі на світі бідний селянин і мав він двох синів. Один парубок як парубок, а другий зроду на ноги слабий, ходити не може.
Якось у жнива пішли всі в поле, зостався слабий сам у хаті. Коли це
приходить старець із білою бородою і просить чогось напитися. |
 Так добре було за містом, було літо! Жито жовтіло, овес зеленів, сіно склали в копиці, і на
зеленому лузі ходив чорногуз на своїх довгих червоних ногах та белькотав по-єгипетськи,— цієї мови він навчився від
матері. За полями та луками йшли великі ліси, а в гущавині лісів були глибокі озера. Справді, чудово було за містом влітку! |
| |
| |  |
|
|
|
