>Був собi дiд Андрушка, а в нього баба Марушка, а в баби дочечка Мiнка,
а в дочки собачка Хвiнка, а в собачки товаришка - киця Варварка, а в
кицi вихованка - мишка Сiроманка.
Раз весною взяв дiд мотику, скопав у
городi грядку велику, гною трохи наносив, грабельками пiдпушив, зробив
пальцем дiрку та й посадив рiпку.
Працював дiд не марно: зiйшла рiпка
гарно. Щодень iшов дiд у город, набравши води повен рот, свою рiпку
поливав, їй до життя охоти додавав. Росла дiдова рiпка, росла ! Зразу
така, як мишка, була, потiм, як кулак, потiм як буряк, потiм як два, а
накiнцi стала така, як дiдова голова.
Тiшиться дiд, аж не знає, де
стати. "Час, - каже, - нашу рiпку рвати". Пiшов вiн на город - гуп,
гуп! Узяв рiпку за зелений чуб; тягне руками, вперся ногами, мучився,
потiв увесь день, а рiпка сидить у землi, як пень.
Кличе вiн бабу
Марушку : "Ходи, бабусю, не лежи, менi рiпку вирвати поможи !"
Пiшли
вони на город - гуп, гуп! Узяв дiд рiпку за чуб, баба дiда за плече.
Смикає дiд рiпку за гичку, смикає баба дiда за сорочку, працюють
руками, упираються ногами - промучилися увесь день, а рiпка сидить у
землi, як пень.
Кличе баба дочку Мiнку: "Ходи, доню, не бiжи, нам рiпку
вирвати поможи!"
Пiшли вони на город - гуп, гуп! Узяв дiд рiпку за чуб,
баба дiда за сорочку, дочка бабу за торочку - тягнуть руками,
упираються ногами, промучились увесь день, а рiпка сидить у землi, як
пень. Кличе дочка собачку Хвiнку: "Ходи, Хвiночко, не бiжи, нам рiпку
вирвати поможи!"
Пiшли вони на город - гуп, гуп! Узяв дiд рiпку за чуб,
баба дiда за сорочку, дочка бабу за торочку, собачка дочку за спiдничку
- тягнуть руками, упираються ногами, промучились увесь день, а рiпка
сидить у землi, як пень.
Кличе собачка кицю Ваварку: "Ходи, Варварко,
не лежи, нам рiпку вирвати поможи!"
Пiшли вони на город - гуп, гуп!
Узяв дiд рiпку за чуб, баба дiда за сорочку, дочка бабу за торочку,
собачка дочку за спiдничку, киця собачку за хвостик. Тягнуть i руками,
i зубами, упираються ногами; промучились увесь день, а рiпка сидить у
землi, як пень.
Кличе киця мишку Сiроманку: "Ходи, Сiрочко, не лежи,
нам рiпку вирвати поможи!"
Пiшли вони на город - гуп, гуп! Узяв дiд
рiпку за чуб, баба дiда за сорочку, дочка бабу за торочку, собачка
дочку за спiдничку, киця собачку за хвостик, мишка кицю за лапку - як
потягли, як потягли, так i покотилися. Упала рiпка на дiда Андрушку,
дiд на бабу Марушку, баба на дочку Мiнку, дочка на собачку Хвiнку,
собачка на кицю Варварку, а мишка - шусть у шпарку.
|
