Увірвалась осінь

між дерев зі свистом:

- Ви чого це досі

 в одязі барвистім?!

Тут примчався вітер, -

і, мов навіжений,

без жалю, сердито –

обстригати клена!

Граба взяв за чуба

і додолу хилить.

Роздягнув би дуба, -

Та забракло сили.

А в ялини коси –

Наче в чарівниці!..

Не чіпа їх осінь –

колючок боїться.