>1. Годі, діти, бігати, Гратись у дворі! Час уже обідати Нашій дітворі.
Ми не гаєм часу марно — Руки миєм дуже гарно, Витираємо як слід І сідаєм за обід.
Молодці в нас малюки: З’їли борщ і пиріжки, Борщик зі сметанкою, Коржики гречані, Пиріжки з капустою, Свіжі та рум’яні!
Другу страву подали — Руки вгору підвели: — Дайте нам добавки — М’яса та приправки! А на третє в нас — компот. І компот — одразу в рот! Забирайте тарілки! Все поїли малюки.
Тільки Віточка мала Сумно сіла край стола. Не схотіла борщику, Не поїла коржику, І солодке — через силу, І добавки не просила. Нам із Вітою біда — І бліда вона й худа!
2. Стане Віта, як пушинка, Як пушинка-порошинка. Сильний вітер як дмухне — Зразу Віту дожене. Вітер плаття надимає, Віту вгору підіймає. Ой, летить вона, летить До найвищих верховіть!
Доганяють віту діти, А навстріч пілот іде. — Ой, рятуйте нашу Віту! Наша Віта пропаде! — Понесло її над містом, Кружить десь в височині, Мов сухий, пожовклий листик, Що зірвався восени. Тут пілот в літак сідає, Швидко Віту переймає. — Що ж ти, дівчинко, така? Ти ж, як пір’ячко, легка!
3. Стали діти всі радіти: — Повернулась наша Віта! — А Вітуся каже їм: — Я тепер усе поїм! — З’їла борщик, з’їла кашку І компоту цілу чашку, Цілу пляшку молока, Не забула й пиріжка!
Не впізнати нашу Віту, Віту невеличку: Стане Віта рожевіти, Наче полунична. Стане дужа наша Віта, Зможе Віта все робити: Буде бігать швидше всіх, Кидать м’ячик вище всіх! А як в школу піде Віта — Буде вчитись краще всіх!
