>
Дійові особи:
баба, дід, кіт, собака, 1 качка, 2 качка, коза, качечка.
Українське подвір'я. Біля
хати сидять дід та баба.
Ведуча.
Жили собі дід та баба в чепурній
хатині,
Мали кота, козу й собаку, не мали
дитини.
Баба.
Хто нас діду поховає, як ми
повмираємо.
Хто нам їсти приготує, як ми
захворіємо?
Дід.
Нічого я ще не знаю, бабуся миленька.
Давай підемо по грибки, ти моя
старенька.
Бери козуб і корзину, я візьму
відерце,
Наберемо ще води ми з чистого
джерельця,
Назбираємо грибочків, ягідок нарвемо,
Зваримо юшки із грибами, млинців
напечемо.
Баба.
Добре діду, зараз йдемо, трохи
приберуся,
Й що робити отим трудягам я
розпоряджуся.
(Іде в хату, потім виходить з
відром та корзиною)
Ти, кицюню, сиди тихо, мишей
дожидайся,
Як вилізуть вони з нірки, від них не
ховайся,
А хватай ти їх, бешкетниць, за хвости
тонкі,
Щоб втікали всі з комори, злодійки
такі.
А ти, Бобику, гарненько стережи
хатину,
Не смій спати ти песику, ні одну
хвилину!
Тобі, кізонька сіренька, дам таку
пораду:
Їж травичку, пий водичку, дай за
двором раду.
На город ти не ходи, й там не рви
капусту,
А то зробиш ти мені у городі пусто.
Ведуча.
Як сказали, так й зробили – до лісу
подались,
Дорогою розмовляли і тихо сміялись.
А тим часом в хаті...
Кіт.
Гей, ви друзі, мої вірні, йдіть сюди
скоренько,
Поки їх немає вдома поможемо,
стареньким!
Іди коза на город прополи капусту,
Тільки гляди дивись щоб не було у
городі пусто.
Я в коморі подивлюсь де там сало,
м'ясо,
Може де знайду сметану, дуже вже все
ласе!
Собака.
А ну, стійте, зупиніться! Чи ви що
здуріли?
Не дозволю це робити, як ви б не
хотіли!
Іди, коза, ти на луки: їж траву, пий
воду,
Та гляди мені не влізь та в ніяку
шкоду!
А ти, Мурчику, присядь біля мене тихо,
Та й послухай що я скажу, щоб не було
лиха:
Іди мишей ти лови в хату і в комору,
А я буду прибирати отут біля двору.
Ведуча.
Усі сіли, подумали, та й пішли
тихенько –
Хто на луки, хто до клуні, а хто до
порога.
Аж тут дивляться, із лісу, баба з
дідом вже вертають
Та такі веселі! Бо несуть вони ще й
качку вони до оселі.
Баба.
Буде діду ця качечка в нашій хаті
жити,
А весною до річечки діточок водити.
Дід.
Будеш, бабо, ти їх ласти, ще й кужеля
прясти,
Бобік буде слідкувати, щоб часом
лисиця,
Не стягнула каченятко й у ліс не
забрала.
Баба.
Посидь, качечко, отут в хаті на
гніздечку,
А ми підемо в лісок, отут недалечко,
Треба ще нам ягідок й грибів
назбирати.
Щоб було б тепер чим нам тебе
годувати,
Дід
і баба знов ідуть а ліс.
Ведуча.
Зібралися тай пішли - качка тихо
встала,
Пір'ячко з себе зняла, тай дівчинкою
стала,
Й кота, козу і собаку до себе позвала.
Дівчинка — качка.
Зараз всі разом скоренько в хаті
приберемо,
Їсти зваримо, спечемо, води принесемо.
Ти, кицюню, мий посуду, підмети
хатину,
А коза хай воду носить, на городі
політь,
Бобик дрова хай рубає, в дворі
підмітає,
Ще й за бабою і дідом добре наглядає!
А я - хліба, налечу, їсти приготую,
Все помию, полатаю, за всім послідкую.
Кіт.
Як сказала - так і зроблю,
Підмету хатину, а тоді ще й подрімаю
на сонці годину.
Коза.
Добре, дівчинко пригожа, піду по
водичку,
Знаю добре де тут є хороша криничка.
Собака.
Нумо скоро до робота, щоб усе зробити
Поки прийдуть вони з лісу треба все у
спіти!
Ведуча.
Як взялися до роботи всі отак
дружненько:
Той - мете, той - воду носить, все у
них ладненьке!
Ще й співають усі дружно, гарно,
веселенько!
Співають всі разом пісню "А вже
ясне сонечко..."
Дівчинка — качка.
Молодці, усе зробили, тепер
відпочиньмо,
Можемо в квача пограти, або казку
розказати, ладні й танцювати!
Танцюють всі разом танок — польку.
Ведуча.
Танцювали тай не здали, що вже дід та
баба
Давно дивляться на них й всміхаються
радо.
Тим часом мимо них пролітають
качки.
1 Качка.
Ой, сестричко, що за диво, подивись
скоренько,
Хто там ходить на подвір'ї в тих людей
гарненьких?
2 Качка.
Ото ж наша діва, ото ж наша мила,
Скиньмо їй по пір'ячку, ото буде диво!
Нехай летить вона з нами, покине цю
хату,
Досить їй, рідненький, отут танцювати!
1 Качка.
Лови пір'ячко, сестричко, полетимо з
нами!
2 Качка.
Будеш з нами мандрувати, по світу
літати.
Дівчинка — качка.
Ой, лишенько, що ж це буде, мені
летіть треба
З сестричками в краї теплі...
Баба.
Не треба, не треба,
Тобі, дівчинко, тікати й нас усіх
кидати.
Йдемо зараз всі разом до нашої хати!
Дід.
Будеш ти нам за дитину, за доньку
рідненьку,
Будемо тебе любить ми, дівчинка
гарненька!
Кіт.
Залишайся з нами, мила.
Собака.
Пожалій стареньких.
Коза.
Разом будемо ми жити в хаті всі
дружненько!
Дівчинка — качка.
Добре, тату, я залишусь, буду вас
любити,
Буду, мамо, разом з вами в цій хатині
жити!
Кіт.
От і добре що засталась, не пішла
нікуди,
Будуть тебе тут жаліти і любити люди!
Собака.
Будем жити, працювати, старих
поважати.
Коза.
А на радощах таких будемо співати!
Всі разом співають танцюють веселий
танок.
|