> ДІЙОВІ ОСОБИ
Дорослі:
Ведучий
Шапокляк
Діти:
Буратіно
Лисиця
Кіт
Лялька
Білочка
Зайчик
Читці
ХІД ЗАХОДУ Ведучий: Весняний день — прозорий, голубий, Навколо пахне ніжним цвітом, Під вікнами розквітли тополі, І весело сміються жваві діти. Душа чутлива, мов ота струна, До барв весняних, запахів та звуків — Так може чарувати лиш весна Після холодних місяців розлуки. Зібрались дружно ми на свято Сьогодні в урочистий час, Щоб вам удачі побажати Бо наш садочок проводжає вас. Звучить пісня «Добрий день, вкраїнська школо!» або інша за вибором музичного керівника. Входять молодші діти з привітаннями. 1-а дитина: З днем щасливим, урочистим Щиро вам вітаємо! Всіх дітей, що йдуть до школи, Ми поздоровляємо! 2-а дитина: Будете ви школярі! Вас чекають букварі, Вас чекають гарні парти, І підручники, і карти, І просторий, світлий клас — Всі вони чекають вас. 3-я дитина: Срібний дзвоник скоро-скоро Всіх покличе вас до школи. Як підете в перший клас, Завжди згадуйте про нас. 4-а дитина: Чий такий красивий дім? Грають промені на нім! Залюбки стріча діток — Це... Діти (разом): Наш дитсадок! 5-а дитина: Чий такий співучий дім? Цілий день пісні у нім! Кличе музика в танок — Це... Діти (разом): Наш дитсадок! 6-а дитина: Чий такий веселий дім? Не змовкає сміх у нім, А малечі — мов квіток. Це... Діти (разом): Наш дитсадок! Звучить пісня про дитячий садок — за вибором музичного керівника.
Під музику пісні «Буратино» з кінофільму «Приключения Буратино»,
підстрибуючи, вбігає Буратіно з яскравою книжкою в руках, на якій
написано «Абетка». Буратіно: Ось яку яскраву книжку
подарував мені батько Карло, правда, він за неї віддав свою куртку. Але я
піду до школи, вивчусь і куплю йому 5 таких курток. Під пісню «Какое небо голубое» до зали входять Кіт Базиліо і Лисиця Аліса. Лисиця:
Та навіщо тобі до школи Буратіно? Від цього навчання самі неприємності.
Ось дивись, Кіт Базиліо вчився та зовсім сліпим став від того
навчання... Кіт: Так... Краще дай нам оцю книжку Ну, а сам — мерщій у ліжко. Буратіно: Ні, вам книжки не віддам, її вивчати буду сам. Лисиця: Ну, як хочеш, тільки тобі там буде нецікаво і самотньо. Буратіно: А я разом із дітками піду до школи. Лисиця (звертається до дітей): Діти, ви теж хочете до школи? Діти: Так! Кіт: Та невже ви вчитися бажаєте? Діти: Так! Лисиця: Так там же погано! Діти: Ні! Лисиця: Діти, не йдіть до школи, Краще пийте кока-колу! Кіт: Так вас не візьмуть! Ведучий: Це чому ж наших діточок не візьмуть до школи? Лисиця: Тому, що вони нічого не знають. Ведучий: Це не так. Вони вже багато чого знають та вміють. Лисиця: А ми зараз це перевіримо. Хто може без вагання Розв'язать такі питання: Скільки ніг у карася? Кіт: Скільки крил у поросяти? Лисиця: Скільки рук у їжака? Діти відповідають, що у карася немає у порося — крил, а в їжака — рук Кіт: Ти диви, вони і справді такі розумні. Лисиця: Ходімо звідси, Базиліо! Нам нема чого тут робити, Таких розумників нам не обдурити. Кіт і Лисиця йдуть із зали під звуки вальсу. Буратіно: Кіт та Лисиця утекли. З ними нам не по путі. Ми ж не будем сумувати, А давайте танцювати. Виконується
веселий танок за вибором музичного керівника. Чути стукіт у двері. До
зали входять «іграшки». Вони по черзі співають. Лялька: А я лялечка мала, Гарне плаття одягла. Буду в цьому платті Танцювать на святі! Танцює Білочка: А я білочка маленька, Дуже, дуже чепурненька! До роботи я невтомна, Бо страшенно невгамовна! Так, так! Ля-ля-ля! (Тричі) Зайчик: А мене зовуть Пухнастик, А буває — ще й Вухастик. А насправді я — зайчатко, Добреньке собі звірятко! Так, так! Ля-ля-ля! (Тричі) Іграшки (разом): В дитсадочку нашім свято, Чути музику і сміх. Ми прийшли вас привітати — Першокласників своїх. Так, так! Ля-ля-ля! (Тричі) Іграшки читають вірші. Лялька: Ми бажаєм вам щоранку Прокидатись на світанку. Добре вчитись і трудитись, І ніколи не сваритись. Білочка: З вами вже не будем ми І навчатись, і рости. Рахувать, читать, писать, У веселі ігри грать. Зайчик: Зовсім часу ми не маєм, Бо в садочок поспішаєм. Нас чекають всі малята, Ми ідем їх розважати. Діти (разом): Прощавайте, іграшки дитячі, Хай ніхто сьогодні з вас не плаче. Ми з вами добре подружились, Тепер ви іншим залишились. Ведучий проводжає іграшки, виходить з ними з зали. У цей час до зали входить Шапокляк. Шапокляк:
Привіт! Я ваша нова вчителька — Швабра Петрівна. Вестиму у вас уроки
зразкової поведінки. Слухайте мене уважно, і я зроблю з вас найкращих у
світі жартівників, шибеників. Почнемо з правил. - Перше правило. Якщо ви відповідаєте на запитання вчителя, то відповідати треба пошепки.
-
Правило друге. Якщо ви принесли до школи шоколад, то з'їсти його
потрібно неодмінно на уроці. При цьому треба гучно шарудіти обгорткою і в
жодному разі ні з ким не ділитися!
- Правило третє. Якщо
попереду сидить дівчинка, частіше прив'язуй її за кіски до стільця. Якщо
ж хлопчик — підкладай йому на сидіння кнопки.
А зараз
домашнє завдання. Після свята влаштуйте три простенькі шкоди. Перша —
киньте в каструлю з супом татові шкарпетки. Друга — спіймайте й зачиніть
у шафі кішку. Третя — з маминої шуби виріжте і пошийте Чебурашку. До зали повертається Ведучий. Ведучий:
Діти, не слухайте її! Ніяка вона не вчителька! Ця бабця Шапокляк! Ви ж
знаєте казку про крокодила Гену та Чебурашку? Ти, Шапокляк, припини
різні капості говорити, а краще привітай наших школярів, зроби їм
подарунок. Шапокляк: Зараз трохи поміркую Й щось корисне подарую. Ось рогатка вам, малята, Щоб могли в пташок стріляти. Ось вам ще і пістолетик — Одне одного лякати. Кнопки гострі металеві — Всім на стільчик підкладати. Цим камінчиком гарненьким Можна шибки вибивати. Ось вам палка-виручалка, Щоб по ребрах комусь дати... Ведучий: Досить, досить Шапокляк! Діти, ви згодні прийняти таї подарунки? Діти: Ні, незгодні! Шапокляк: Не згодні, не згодні. Але від мене ви більше нічого отримаєте! Ведучий: Ти
не ображайся, але ці речі дітям не потрібні для навчани у школі. Їм
потрібні портфелі, ранці, зошити, ручки, олівці... Краще под вись, як
наші діти збиратимуться до школи. Гра «Збери портфель» Обираються
2—3 дітей. Береться стільки ж портфелів. На стільц лежать речі, які
потрібні у школі, та ще іграшки і різні не потрібні у шкоі предмети. За
командою вихователя розпочинається гра. Перемагає той, хі швидше і
правильніше складе речі у портфель. Шапокляк заважає дітям під час гри і пропонує їм непотрібні речі. Ведучий: Діти, заспівайте Шапокляк пісні про школу. Нехай воі послухає і дізнається, чого там навчають. Виконується пісня «Учат в школе» Шапокляк:
Так, вирішено! Обов'язково відкрию школу шкідливі наук. Туди прийматиму
усіх бажаючих без екзаменів, а навчання буде бе коштовним. Хто з вас
бажає записатись до такої школи? Ведучий: А які науки там викладатимуть? Шапокляк:
Я навчатиму вас мастити клеєм стільці, смітити, свари тися між собою,
зводити наклеп, звертати провину на інших, бути балаку чими, битися, в
розмові використовувати брутальні слова... Ведучий: Досить, досить, Шапокляк! Діти, ви згодні навчатися в такій школі? Діти: Ні! Ведучий: Чуєш, діти не згодні з тобою, бо вони підуть до справжнь школи. А зараз вони хочуть прочитати віршики про школу. Діти читають вірші про школу за вибором вихователя. Шапокляк: Мені це ні до чого! До того ж, я дуже поспішаю, в мене є справи важливіші за школу! (Виходить із зали.) Ведучий: Діти, для того щоб вас зарахували до першого класу, необхідно скласти іспити. Ось ми зараз перевіримо, як ви готові до цього... Проводиться вірш-гра «Так» чи «Ні» ВІРШ-ГРА «ТАК» ЧИ «НІ»? Ведучий: Зіграти хочеться мені Із вами друзі в «Так» чи «Ні». Я вам питання задаю, Готуйте відповідь свою. Відповідайте, як мастак, Єдиним словом «ні» чи «так». Якщо кмітливий дуже ти, То може й рима помогти. Але вона хитрюща в нас — Аби не збила з толку враз. Тягнути час навіщо нам? Почнемо гру — побачиш сам. Скажіть, співає сом пісні? Не гайся з відповіддю... (Ні) Чи вміє плавати гусак. Ну що ви скажете тут?(Так) Чи може стати у вогні Вода холодним льодом?(Ні) Скажіть мені, червоний мак В січневу пору квітне?(Ні) А крокодил букет на дні З лілей зібрати може?(Ні) Чи може вище гір літак У вишину злетіти?(Так) А візерунки на вікні Мороз малює взимку?(Так) Чи правда, друзі-бо, що рак, Коли повзе, то задки?(Так) Якщо не їстиме три дні, Верблюд ходити зможе?(Так) До забіяк і розбишак Є у людей повага?(Ні) Чи достигають навесні Пшениця й жито в полі?(Ні) Коли розсердиться хижак, Слона він може вбити?(Ні) Ріка біжить у далині. Чи є у неї ноги?(Ні) Росте у морі пастернак? Відповідай скоріше...(Ні) А чи буває сон у сні? Чекаю відповіді...(Так) Перекривив синицю шпак. Таке в житті буває? (Так) Скажіть, морози крижані Страшні для мавп тропічних? (Так) Чи правда це, що вовк у смак Наївся груш і яблук?(Ні) А під кінець скажіть мені: Цікава гра у «Так» чи «Ні»? Діти (разом): Так. Ведучий: Молодці! Гарно відповіли на моє запитання. А хто з вас зна приказки про школу? Діти по черзі говорять по одній приказці. 1. Мудрим ніхто не вродився, а навчився. 2. Гарно того вчити, хто хоче все знати. 3. Вчи дитину, як вона впоперек лави лежить. 4. Чого Івась самохіть не навчився, того Івана й дубцем не навчиш. 5. Хто грамоти вміє, той краще і сіє. 6. Щоб багато знати, треба мало спати. 7. Нема науки без муки. 8. Учений іде, а неучений слідом спотикається. 9. За письменного трьох неписьменних дають, та й то не беруть. 10. Дерево сильне корінням, а людина знаннями. 11. Не кажи «не вмію», а кажи «навчусь»! 12. Якщо за день нічого не вивчив, то весь день змарнував. 13. Здобудем освіту — побачиш більш світу. 14. Голова без розуму — що млин без води. 15. Щоб іншого навчати, треба самому уміти. 16. У дитинстві вивчене — що на камені висічене. 17. Книжку читай — розуму набирай. 18. Людина із знаннями скрізь у пошані. 19. Нічого не знаєш — нічого не скажеш. 20. Хочеш знати — не соромся питати. 21. Хто каже, що знає все, той не знає нічого. 22. Для всякого діла знання потрібні, а щоб знати — треба навчатися. 23. Дурневі знання ні до чого. . Ведучий: Яке гарне вийшло свято. Хто ж вам допомагав його готувати? 1 -а дитина: Співом хорошим Згадаєм в цей час Тих, хто завжди Піклувався про нас. 2-а дитина: Спасибі, вихователі, Були ви нам — як матері. 3-я дитина: Спасибі нашим поварам, Вони не дали схуднуть нам. 4-а дитина: Спасибі всім, хто пестив нас І проводжає в перший клас. 5-а дитина: Люди кажуть, що пісня вранці помагає, Пісня в горі нас втішає, Пісна радощі приносить. Наше серце пісні просить. 6-а дитина: Спасибі музичному керівнику, Що навчила нас гарно співати 7-а дитина: А душа моя прагне співати Без зупину, щодня, щогодини. Хочу щастя це дарувати Всім, хто хоче,— знайомим, родині! Звучить пісня «Намалюю небо» або інша за вибором музичного керівника. 1-а дитина: Вже 6 мені. Це ж цілий вік життя. Вже позаду стільки кроків, Попереду — майбуття. 2-а дитина: Вже 6 мені. Піду я в 1-й клас. Ой мороки, ой мороки Буде ще у нас! 3-я дитина: А мене вже все цікавить: Зорі, небо та моря... Та найперше хочу знати, Чому крутиться Земля? 4-а дитина: А мені уже 6 років. Скільки ж це ночей і днів? Ой багато, так багато, Що я всіх їх не злічив. Ведучий: Життя — це таємнича книга, І стільки в ній незвіданих доріг! Ти озирнешся і помітиш, Як швидко пролетів за роком рік. Звучить пісня «Кроки» А. С. Житкевича (співають вихователі) або інша за вибором музичного керівника. КРОКИ Крок! Зробив ти крок, Зробив ти крок у світ широкий. Крок! Той перший крок — Перший урок в житті із кроків. Приспів: Не зупиняйся на хвилину, Не зупиняйся ні на мить. Тому, хто йде в життя сміливо, Завжди щастить, завжди щастить. Крок! Іди в життя! Правдивим будь від дня до років. Крок! У майбуття! Життя — це шлях із моря кроків! Приспів (співають діти): Не зупинюсь ні на хвилину, Не зупинюся ні на мить. Я буду жить для України, Хай їй щастить, хай їй щастить. Ведучий: Спасибі всім, хто виступав, Співав пісні ще й танцював, На інструментах грав чудово, Та тим, хто в гості завітав.
Слово надається завідуючій дитячим садком і батькам. Потім завідуюча
разом із вихователем вручають дітям «Альбом випускника» та нагороджують
почесними медалями. Ведучий: Мами наші милі! Бережіть тепло свого порогу! Проводжаючи своїх дітей із хати, Простеліть їм рушники в дорогу! Мами простеляють дітям символічну дорогу із рушників. Вихователі та мами промовляють дітям напутні Слова й побажання Діти виконують парний танець і йдуть із зали по дорозі із рушників, які стелили їм мами.
|