Весною біля школи

Усім знайшлося діло:

Гуртом ямки копали

І деревця садили.

Один Мишко тинявся

І потирав долоні, —

Він був за консультанта

У нашому загоні.

До кожного підходив,

Повчав нас без упину:

— На дно насипте гною,

А зверху — вогку глину!

Та корінь засипайте

Мерщій, Катюшо й Людо,

Бо яблунька засохне

І яблук тут не буде.

— Авжеж, не буде яблук, —

Промовила Катюша, —

Бо це, як хочеш знати,

Не яблунька, а груша!