Приміщення прикрашене зображенням Весни, Пречистої Діви, гілочками верби. На ґанку перед хатою з’являється мама та діти Яринка та Тарасик.

Небо сонячне, блакитне, це прийшов на землю квітень,

Сніг розтанув і струмок поспішає до ріки,

Прокидайся річка люба  час тобі скидати шубу!

Поламала річка лід, розпочався лідохід.

Яринка: Мамо, а чому сонечко сьогодні таке червоне?

Мати: Напевно стомилось цілісіньку зиму нас зігрівати.

Тарасик: Ні, мамо, воно мабуть зажурилося.

Мати: - Мабуть зажурилося, а від того стало гарячим. Ось послухайте, що я вам розповім. Було це колись давно. Наше сонечко щоранку вставало, людей до праці скликало. А хто перший з ним вітався, тому золотим своїм промінчиком, дарувало сонячну усмішку. Тож усі старались зрання прокидатись. У дружбі та злагоді жити. От тільки про сонечко забували. Воно і змінилося на виду, почервоніло. Першою помітила це маленька дівчинка. Усі тоді весну зустрічали то й дівчинка сплела віночок з пшеничних колосків і пішла на свято. Разом із дорослими співала, промовляла. Та звернулась вона до весни…

Яринка: Так?

                        Ой, весна-весняночка, наче паняночка,

                        До нас прийди, та віночок візьми,

                        На крилах пташиних сонечку принеси.

Мати: - Так, і диво сталося, віночок з рук дівчини зник. А через кілька хвилин з’явилось сонечко Ярило і мовило: Спасибі тобі дитино, за увагу та чуйність. Від нині будеш для мене донечкою. Нехай люди називають тебе Іриночкою

Тарасик:  Які ж дива створюють веснянки.

Мати: - А чи знаєте ви веснянки? (співають веснянки)

Яринка: - Мамо, а як раніше весну зустрічали?

Мама: Коли наступала весна, село оживало. Було чути дзвінкі перегуки. Поодинці та парами поспішали хлопці на леваду.

( Інсценізація «Ой, сад-виноград»)

Небо сонячне, блакитне, це прийшов на землю квітень

Небо сонячне, блакитне, це прийшов на землю квітень

М ати: На святі збиралось все село. Посеред вигону взявшись за руки, дівчата водили «кривого» танця. За різними забавами та іграми не помічали, як находив полудень. Після останньої веснянки хлопці виносили на довгій тичці зиму-опудало. Підпалювали ляльку. Діти співали веселу веснянку («Ой, минула вже зима»)

Тарасик: А навіщо спалювали опудало?

Мама: - Солом’яна лялька – то мовби зима. От і спалюють. Щоб більше не поверталися морози. Бач, уже навколо роззеленілося. Так наші пращури зустрічали весну.

(діти співають веснянку «Гагілка»)

Мама: -діти, а як називається перший місяць весни?

Яринка: - Березень

Тарасик: - А чому його так назвали?

Мама: Його називали по різному. Соковим – тому що починала сокорушитись береза, й морець, і березоль. А тепер березень.

(Мати виходить ставити тісто)

Тарасик: - А навіщо ставити тісто?8 Що з нього мама спече?

Яринка: - мабуть спече голубків та жайворонків

(вибігає дитина-Тісто)

Мама: -держить його, скоріш ловіть!

Тісто: - Не хочу я більше в діжці: танцювати буду трішки.

(Танок тіста)

Мама: - Розкажіть мені про прикмети весни.

До дітей підходить бабуся Мотря.

Мотря: - Добрий день онуки та малята. Мотря розповідає: - Розкажу вам про квітень-цвітень, красень лелечик, водолій. Вважалось, що від погоди у квітні залежить наступний врожай. Крім того на квітень приходяться великі христіанські свята. Напочатку відзначається Благовіщеня Пресвятої діви Марії.

(пісня «Нова радість стане»)

Мотря: - Неділю перед Великоднем називають Вербною. У цей час пробуджуються від зимового сну природа, першими зацвітають верби, лози. Перші «котики» - символ молодості. Ними хльоскають товаришів, примовляючи:

            Не я б’ю, верба б’є, за тиждень Великдень

            Недалечко червоне яєчко, будь здоровий , як вода

            Будь багатий, як земля, а плідний, як лоза.

Свячену вербу дуже шанують, її закладають за образи

( танок з вербою)

Мотря: - Тиждень перед Великоднем називають стратник, бо на цей час припадає «страсть» - муки Ісуса Христа. Син Божий спустився на землю, щоб допомогти людям. Навчити їх добру. Він страждав та мучився, щоб іскупити помилки дітей, людей. Найважливіші дні цього тижня починаються с четверга. К цьому дню все в господарстві, в домі повинно бути зроблене, тому четвер називають чистим. Велика П’ятниця – день смерті Ісуса Христа. А в світле Воскресеніє – Великдень.

Після воскрісної служби святять їжу – паски, сир, масло, а також писанки – розфарбовані яйця.  

Яринка:- Я теж бачила розмальовані писанки

Мотря: Сідайте, та малюйте, я вам казочку розповім.

Залишивши гніздечко,

покотилось яєчко...

Та котилось воно недалечко.

Квочка з курчатами на подвір'ї гуляла,

Діток своїх забавляла.

— Мамо, он яєчко по стежині котиться,—сказало найменше курчатко. — Ану ж, яке воно на колір?

— Біле, як сніг, — сказала квочка.

— А сніг який? — запитав півник, бо курчаток узимку ще не було, і снігу вони не бачили.

— Такий білий, як оте яєчко, що котиться, — відповіла квочка.  Однак скоро Великдень. То давайте пофарбуємо яєчко, щоб воно було барвисте, як весна.

  Закотили курчатка яєчко до своєї хати, й ну його фарбувати. Припустився теплий дощик, потім стала веселочка в небі. Курчатка у веселочки фарб позичили, на білому яєчку весну малювали. Малювали лапками та писали пір'ячком — і покотилася писанка зеленим подвір'ячком.

  Курчатка її доганяли, на крилечках піднімали й дівчинці , яка їх зеренцями годувала, водицею напувала, на свято Великдень подарували.

  І зацвіли вишні та черешні. Став гарний, як писанка, садочок увесь. І проказала дівчинка: «Христос Воскрес!»

Пісня "Писанки» -

Ввечері матуся нас чарує –
Писанки на виставку малює.
Віск черпає
Писачком із блюдця,
Її очі лагідно сміються.
Її очі
Світяться у ласці.
Квітоньки на писанці
Зірчасті,
А на другій –
Півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.
А на третій
Олені і сарни,
На четвертій –
Рушничок прегарний...
Дивиться
І тішиться матуся:
Я у неї малювати вчуся.

Яринка:

Гарна писанка у мене,
Мабуть, кращої нема.
Мама тільки помагала,
Малювала ж я сама.
Змалювала дрібно квіти,
Вісім хрестиків малих,
І дрібнюсінько ялинку
Й поясочок поміж них.
Хоч не зразу змалювала, –
Зіпсувала п’ять яєць, –
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: „Молодець!”
Я ту писанку для себе,
Для зразочка залишу,
А для мами і тата
Дві ще кращі напишу.

Мотря: У Великодні свята існував звичай: хлопчик запрошував дівчинку на танок та дарував їй квіти, після чого дівчинка дарувала йому писанку (парний танок).

Мама: ось і підійшло до кінця наше свято. А зараз будемо пригощатися та частуватися крашанками та паскою.

Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від журбот,

І підіймає волошкові очі

До вищих, до церковних позолот.

Великдень всіх нас на гостини просить

Малює сонце полотно небес,

І крашанки, як усмішку підносить,

Христос воскрес!

Воістину воскрес!