Ліс. Доріжка біла в полі.
При дорозі, як бабусі,
Верби бідні – сонні, голі,
Казку шепчуть завірюсі.

Мати випрядає пряжу.
На печі дід плечі гріє,
Він нам казочку розкаже
Про царевича і змія.

За хатами, де смереки,
Виє вітер срібнодзвонно,
Їде, їде хтось здалека
На санчатах пароконно.

І смереки шепчуть: «Їде!»
Каганець стрибнув угору.
-– Мамо! Тату! Діду, діду!
Хтось вже стукає знадвору!

І смереки за хатами,
І тополі – де стодола:
Їде, їде саночками
До дітей Святий Микола.