>Десь за тиждень, перед святом, Оля, Соня з Владком-братом, взялися листа писати й Миколаєві послати: "Святий Отче Миколає! Вечір Твій вже наступає. Пишем, щоб влегчить роботу, на що маємо охоту. Соні черевиків треба, Оля просить ляльки з неба, Владко — шаблі золотої і рушниці, та нової! Ну й цукерків мусиш дати, страшно любим ласувати!" Діти лист цей заліпили, за вікно його вложили. Все зробили, так як треба, — лист поїхав аж до неба.
|