>Задумався зимою, Зайчик під сосною. Треба віршик написати, У «Казкар» відіслати.
Може хтось не знає, Що в нашім лісочку, Зимою буває… *** Господиня – Зима, Для Мороза кума. І дерева й моріжок, Одягла в білий Сніжок. *** А за нею дід Мороз, Котить Срібла обоз. Сніг на сонечку блистить, Аж сріблиться блакить. *** Й на річках сріблястий Лід, Заморозив Мороз – дід. Ще й Морозу завдяки, Кришталеві Бурульки. *** Кригою струмок укрився, У безодні поселився. Небилиці рибкам бає, Весняночку дожидає. *** А тітонька – Метелиця, Із Сніжком кружляє. Вітерець Сніговій, З Заметом співає. *** Ніби з літечка привіти, Снігурі в сніжку, як квіти. Червоніє горобина, Не лякає – Хуртовина. *** Сміхунці мої зайчата, Скорі люблять санчата. З гірки їдуть залюбки, Їдять з моркви пиріжки. *** Кульки сніжні наліпили, З моркви носик причепили. На голівку банячок, Вийшов дід Сніговичок. *** А лисички хвастуни, Взули модні ковзуни. Так помчали на каток, Що згубили кожушок. *** Купив лижі наш вовчок, Тай поїхав на горбок. Білки ззаду причепились З горбка ладно покотились. ***
Ось така у нас зима, Із причудами вона. Сміхунці мої зайчатка, Ніби хлопчики й дівчатка.
Источник: http://Мої віршики |