>Дійові особи: Дід, Баба, два ведучих, Коза, Василько, Маринка, Зайчик, Вовк, Рак, Лисичка.
Стоїть хата. Біля хати сидять дід та баба.
Дід.
Ось, стара, що надумав я зробити
Козу - дерезу на базарі купити.
Баба.
То іди, старий, іди
Та козу вже приведи.
Баба заходить до хати.
Вед. 1.
По базарі дід ходив вперед – назад
Придивлявся, де найкраща є коза,
Та й купив таку красиву
Щоб була усім на диво.
Дід.
Купив козу таку красиву
Щоб була усім на диво
То ж її ви доглядайте,
Та глядіть не ображайте!
Василько.
Я таку козу красу,
Піду в ранці попасу.
Дід.
Добре, синку, ти підеш
Козу гарно попаcеш.
Вед .2.
На галявинку козу
Василько привів
А сам із сопілкою під дубом сів.
На сопілці собі грає
А коза траву щипає.
Вед. 1.
Напоїв Василь козу водою
Та й пішов разом з нею додому.
Вечір... Сонечко сідає
А старий їх зустрічає.
Дід.
Кізонька моя люба,
Кізонька моя мила !
Чи ти пила, чи ти їла?
Коза.
Ні, дідусь, не пила і не їла
Тільки бігла через лісочок
Та вхопила кленовий листочок
Тільки бігла через гребельку
Та вхопила водиці крапельку.
Тільки пила, тільки й їла.
Вед. 2.
Дід Василька прогнав,
А козу - Дерезу обіймав.
Маринка.
Я таку козу красу,
Піду в ранці попасу.
Дід.
Так, Маринка, ти підеш
Козу гарно попаcеш.
Вед. 1.
Коза траву щипала
А Маринка,
Пісні свої співала
І збирала квіти!
Напоїла козу водою
Та й пішла разом з нею додому
Вечір... Сонечко сідає
А старий їх зустрічає.
Дід.
Кізонька моя люба,
Кізонька моя мила!
Чи ти пила, чи ти їла?
Коза.
Ні дідусю, ... (повторюються слова)
Вед. 2.
Дід Маринку прогнав,
А козу - Дерезу обіймав.
Баба.
То вже я козу - красу,
Піду в ранці попасу.
Дід.
Добре, бабка, ти підеш
Козу гарно попаcеш.
Вед. 1.
Коза пасеться на травиці
А баба в'яже рукавиці
Напоїла козу водою
Та й пішов разом з нею додому
Вечір... Сонечко сідає
А старий їх зустрічає.
Дід.
Кізонька моя люба,
Кізонька моя мила!
Чи ти пила, чи ти їла?
Коза.
Ні дідусю, ... (повторюються слова)
Вед. 2.
Дід і бабу прогнав,
А козу - Дерезу обіймав.
Дід.
То ж я сам козу - красу,
Піду в ранці попасу.
Вед. 1.
Дід козу свою пасе
Ще й відро води несе
Дав козі він хліба з'їсти
Відпочити треба сісти.
Вед. 2.
Посидів дід, поспав доволі
Та й почав збиратись додому
Але не став він сам козу гнати
Пішов ворота їй відчиняти.
Дід.
Кізонька моя люба,
Кізонька моя мила!
Чи ти пила, чи ти їла?
Коза.
Ні дідусю, ... (повторюються слова)
Баба, Марино і Василько виходять з хати.
Дід.
Бачите всі, що коза наробила:
Коза - Дереза усіх нас дурила!
Ось що я козі зроблю –
Я їй боки облуплю!
Вед. 1.
Коза вирвалась і утекла у ліс. Біжить і не оглядається. Побачила при дорозі хатинку, вбігла туди і сидить. А в тій хатинці жив Зайчик. Прискакав він, чує - хтось у хатинці є.
Зайчик.
А хто, хто в моїй хатці?
Коза (співає).
Я, Коза -Дереза,
Пів бока луплена,
За 3 копи куплена,
Тупу-тупу ногами,
Сколю тебе рогами,
Хвостиком замету,
Ніжками затопчу,
Тут тобі і смерть!
Вовк (пісня).
Ой я, Сірий вовчок,
По степах гуляю
Та на тих овечок
Пильно поглядаю.
А яка з них дурна –
Не слухає чабана
Тут я зараз за чуприну
Та й покараю.
(Звертається до зайчика)
А чого ти, Зайчику - Побігайчику плачеш?
Зайчик.
Як же мені не плакати, коли в моїй хаті страшний звір сидить?
Вовк.
Не плач, Зайчику, я його вижену.
А хто, хто в Зайчиковій хатці?
Коза (співає).
Я Коза-Дереза...
Вовк.
Ні, Зайчику, не вижену! (тікає)
Лисичка (співає).
Я Лисичка, я сестричка,
Не сиджу без діла
Я гусятка пасла,
Полювати ходила. 2р.
А тепер мені в неділю
Треба відпочити
Свою хату гарненько
Треба прикрасити 2 р.
А щоб краща, а щоб краща
Була моя хатка,
Піти треба у гайочок,
Квіточок нарвати. 2 р.
(Звертається до зайчика)
А чого ти, Зайчику - Побігайчику плачеш?
Зайчик.
Як же мені не плакати, коли в моїй хатці страшний звір сидить?
Лисичка.
Не плач, Зайчику, я його вижену.
А хто, хто в Зайчиковій хатці?
Коза (співає).
Я Коза-Дереза...
Лисичка злякалася і втекла.
Рак.
А чого ти, Зайчику - Побігайчику плачеш?
Зайчик.
Як же мені не плакати, коли в моїй хаті страшний звір сидить?
Рак.
Я його вижену!
Зайчик.
Де тобі вигнати!
Вовк гнав - не вигнав,
Лисиця гнала - не вигнала, а то ти!
Рак.
А я вижену!
Хто, хто в Зайчиковій хатці?
Коза (співає).
Я Коза-Дереза...
Рак.
А я Рак - неборак!
Як ущипну буде знак!
Щипає клешнями козу і та утікає. Всі виходять на галявину, взявшись за руки. Іде Коза.
Коза.
Я усіх, усіх вас прошу:
Мені боки не лупіть,
Буду я тепер хороша,
Тож від себе не гонить.
Стає посередині і береться за руки. Всі танцюють.
КІНЕЦЬ
|
