Дівчинка 1. Казка — це життя, це світ, тільки бачиш його ти непростим оком. На світ казки треба дивитися так, як ти його сприймаєш серцем. Якщо таке відчуття є, значить ти в казці.

Дівчинка 2. Пора відправлятися в далекі мандри. Наші маленькі друзі, сідайте разом із героями казки на золотий кораблик — і в дорогу, до великого Квіткового королівства.

Дівчинка 3. сонце в мандрівку нас закликає, про дорогу веселу оповідає. Ідіть, мої любі, під ноги дивіться, травам і квітам ніжно поклоніться.

Автор. Посадив на городі дід ріпку. Виросла ріпка велика-превелика. Настала холодна осінь, а ріпка проситься:

- Ой, дідусю білобровий,

Занеси мене в комору.

Ведучий:

Не часто в нашій Україні
Бува, щоб ріпку хтось садив...
Але було... В одній хатині
Дідусь Панас з сім”єю жив.

Раз навесні, коли берізки
Пухкі сережки одягли,
Коли дрібні зелені бризки
Так рясно на гілля лягли,

Святий Миколай щороку приходить у кожну хатину і обдаровує кожну дитину. Він любить усіх людей, та найбільше слухняних і добрих дітей.

Дівчинка

Нічка таємнича,

Ніченька казкова

Приходить щороку

Й щораз загадкова.

Дитина: Що він несе в своїй торбинці?

Ведуча: Багато гарних забавок несе для чемних діточок.

( За дверима шум, свист, чорт заглядає у двері )

Чорт:Агов! агов! Чи пустите до хати?
Бодай погрітись… Бр… Холодно.
Мороз грудневий, хоч око виколи-
Бездомна темінь!
То пустите чи ні до хати?
Хоч, правда, дорогою
Усі подарунки я розтратив.

Оля:       Петрику, ти вже розв’язав всі задачі з математики ?А вірш вже вивчив ?

Петрик: ( У руках у нього іграшка , якій він приділяє всю увагу ). Ти думаєш, що це так           легко . Добре вам всім старшим говорити. Таблицю множення ви всі знаєте напам’ять. А я ось її ніяк не покладу у свою голову. Не хочу більше працювати! Голова в мене болить.

Марійка: А ти постарайся швидше вивчити уроки, адже скоро повертається мама з роботи, а у нас ще багато домашніх обов’язків. Тобі ж мама доручила принести хліба з магазину, нагодувати кроликів, коли ж ти встигнеш?