|
|
Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
| | |
|
Всего материалов в каталоге: 400 Показано материалов: 341-350 |
Страницы: « 1 2 ... 33 34 35 36 37 ... 39 40 » |
Дійові особи: дід, баба, Івасик – Телесик, лисиця, вовк, кабан, білка, зайчик. |
Дівчинка
1. Казка — це життя, це світ, тільки бачиш його ти непростим оком. На
світ казки треба дивитися так, як ти його сприймаєш серцем. Якщо таке
відчуття є, значить ти в казці. Дівчинка 2. Пора відправлятися в
далекі мандри. Наші маленькі друзі, сідайте разом із героями казки на
золотий кораблик — і в дорогу, до великого Квіткового королівства. Дівчинка
3. сонце в мандрівку нас закликає, про дорогу веселу оповідає. Ідіть,
мої любі, під ноги дивіться, травам і квітам ніжно поклоніться. |
Автор. Посадив на городі дід ріпку. Виросла ріпка велика-превелика. Настала холодна осінь, а ріпка проситься:
- Ой, дідусю білобровий,
Занеси мене в комору. |
Ведучий:
Не часто в нашій Україні
Бува, щоб ріпку хтось садив...
Але було... В одній хатині
Дідусь Панас з сім”єю жив.
Раз навесні, коли берізки
Пухкі сережки одягли,
Коли дрібні зелені бризки
Так рясно на гілля лягли, |
Вчитель. Найулюбленіше свято дітей – свято Миколая. Його
святкують в Україні 19 грудня. Діти з нетерпінням чекають щедрого
Миколая, пишуть йому листи, вивчають вірші, співають пісні.
Святий Миколай щороку приходить у кожну хатину і обдаровує кожну
дитину. Він любить усіх людей, та найбільше слухняних і добрих дітей.
Дівчинка
Нічка таємнича,
Ніченька казкова
Приходить щороку
Й щораз загадкова. |
Ведуча: Сніги покрили гори й поля,
Блистить інеєм ліс і гай.
До нас прийде крізь ниви, бори
Святий угодник Миколай.
Дитина: Що він несе в своїй торбинці?
Ведуча: Багато гарних забавок несе для чемних діточок.
( За дверима шум, свист, чорт заглядає у двері )
Чорт:Агов! агов! Чи пустите до хати?
Бодай погрітись… Бр… Холодно.
Мороз грудневий, хоч око виколи-
Бездомна темінь!
То пустите чи ні до хати?
Хоч, правда, дорогою
Усі подарунки я розтратив. |
Дія проходить увечері перед днем святого Миколая
– 19 грудня. Світлиця. Звичайна кімнатна обстановка. По середині
кімнати стіл ,крісла. На стіні портрет Шевченка,а на другій (по
можливості образ св. Миколая ). За столом сидять Марійка,Оля і Петрик і
готують уроки .
Оля: Петрику, ти вже розв’язав всі задачі з математики ?А вірш вже вивчив ?
Петрик: ( У руках у нього
іграшка , якій він приділяє всю увагу ). Ти думаєш, що це так
легко . Добре вам всім старшим говорити. Таблицю множення ви всі знаєте
напам’ять. А я ось її ніяк не покладу у свою голову. Не хочу більше
працювати! Голова в мене болить.
Марійка: А ти постарайся швидше вивчити
уроки, адже скоро повертається мама з роботи, а у нас ще багато
домашніх обов’язків. Тобі ж мама доручила принести хліба з магазину,
нагодувати кроликів, коли ж ти встигнеш? |
Захотілося якось лісовій горлиці погуляти. Йде вона
стежкою поміж деревами, а назустріч їй рогата сова з великим вузлом на спині.
- Куди це ти зібралась, сестрице? - питає горлиця.
-Та от вирішила в інше місце переселитись,- відповіла сова,- - хоч на
західній околиці лісу дупло в мене було затишне, і мишей та жаб там
удосталь.
- То навіщо ж переселятись? |
Був собі дід та баба, а в них було три сини: два розумних, а третій дурний. Розумних вже вони й жалують, баба їм щонеділі білі сорочки дає, а дурника всі лають, сміються з нього, а він анай на печі у просі, в чорній сорочці, без штанців. Як дадуть, то їсть, а ні, то він голодує. Аж ось прийшла чутка, що так і так: прилетів такий царський указ, щоб зібралися до царя на обід, і хто змайструє такий корабель, щоб літав, і приїде на тій кораблі, за того цар дочку віддає. Розумні брати й радяться: — Піти б то, може, там де наше щастя закотилося!
|
Одного разу теплим весняним днем маленька Поля гуляла з мамою в парку.
Сонечко світило так яскраво, що дівчинка увесь час незадоволено мружилася.
Ховалася вона від сонечка і за кущик, і за дерево, і в пісочниці, але сонячні
промінчики знаходили її
всюди. І тоді Поля попросила маму:
- Матуся, а ти можеш вимкнути сонце?
- Навіщо, Поля?
- Розумієш, - стала пояснювати Поліна, - воно увесь час
світить мені в очки, і я із-за нього нічого не бачу. Нехороше сонечко. Краще б
його не було! |
| |
| | |
|
|
|